Як говорити дітям правду про війну?

Діти все бачать, чують та відчувають. Вони дивляться новини по телебаченню, чують розмови дорослих, відчувають емоційний стан батьків через поведінку, голос і, навіть, запах. Відповідно у дитини починає зростати почуття тривоги, вона наче інфікується емоційним станом дорослих і, якщо її позбавити правди, правди про ситуацію та обставини сьогодення, на фоні тривожного стану вона почне домірковувати та фантазувати з цього приводу. А це може ще більше обтяжити її психологічний стан.

 

Парадокс полягає в тому, що з одного боку нам необхідно говорити правду, а з іншого боку, ми самі не знаємо всієї правди. Тому щиро розкажіть дитині про ваше бачення цієї ситуації, про те, що війна - це завжди небезпечно, але всі дорослі намагаються зробити все, щоб її зупинити. Домовтеся, проговоріть з дитиною, що необхідно робити, якщо раптом настане небезпека і ви почуєте сирену. Поясніть, що гучна сирена лише попереджає всіх про можливу небезпеку, тому необхідно злагоджено і швидко дістатися безпечного місця. 

 

Ми не маємо морального права вводити дітей в оману, це не той приклад, який необхідно демонструвати нам дорослим. Не варто давати дітям хибну картину реальності, яка може стати небезпечним шаблоном виживання в подальшому. Ми повинні говорити їм про те, що відбувається. Найкраще, що ми можемо зробити, - це говорити, розповідати дозовано, рівно стільки, скільки достатньо для дитини певного віку. Як зрозуміти скільки інформації для дитини достатньо? Запитуйте, ставте питання: «А що б ти хотів знати про … (наприклад, війну)? А що ти вже знаєш?». Ці питання окреслять оптимальну зону інформаційного поля для вашої дитини. Якщо дитина ставить вам «важкі» питання (наприклад, «А в нас влучать?», «А ми помремо?» тощо), спершу запитайте її «А чому ти питаєш?», і відповідь дитини підкаже вам, про що це питання і як на нього відповісти.

 

Ми маємо виростити наших дітей здоровими, враховуючи й психологічне здоров’я. 

Перемога вже скоро 

Тримаймося 

Разом переможемо!